Євгенія Георгіївна Попкова народилася 20 грудня 1896 г. у м. Катеринославі (Дніпропетровську). В 1919 р. закінчила Харківський медичний інститут. Після його закінчення працювала лікарем амбулаторії, ординатором інфекційної лікарні, помічником головного лікаря. З 1934 по 1937 рр. – асистент кафедри інфекційних хвороб Дніпропетровського медичного інституту. З 1937 року – завідувачка кафедри.
Кандидатську дисертацію ” Про епідемічний паротит і нейротропність цього вірусу” вона захистила в 1940 р. У цьому монографічному дослідженні вперше висвітлювали питання паротиту як інфекції, яка ушкоджує не тільки слинні залози, але й центральну нервову систему.
Роки німецької окупації перервали педагогічну діяльність Євгенії Георгіївни. Під час Великої Вітчизняної Війни лікарню очолював головний лікар Хохуля Олександр Федорович. На території лікарні почала діяти група підпільників-патріотів під керівництвом начмеда Євгенії Георгіївни Попкової.
Вона подавала на комісію під різними прізвищами нібито самих безнадійних хворих, домагаючись їх звільнення. Група здійснювала втечі військовополонених, що перебували на лікуванні в інфекційній лікарні. У лікарні був оголошений карантин – «сипний тиф», так само під видом виносу померлих хворих улаштовували втечі солдатам. Підпільники зберегли багатьох військовополонених від депортації у фашистську Німеччину.
Більш 800 людей були звільнена з полону – командирів, політпрацівників і рядових Радянської Армії. 5 тис. важкохворих були вилікувані завдяки зусиллям медичних працівників лікарні. У книзі П. Решива «Герої підпілля» написане: «підпільники, самі люди великої відваги, захоплювалися мужністю свого керівника – Є.Г.Попкової». Історія діяльності підпільної групи інфекційної лікарні Дніпропетровська була занесена до «Історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.».
У післявоєнні роки, із грудня 1948 р. по березень 1956 р. Є.Г.Попкова – доцент, завідувачка кафедри дитячих інфекцій Дніпропетровського медичного інституту. За цей час під її керівництвом були захищено 2 кандидатські дисертації. В 1954 р. була опублікована монографія «Интубація». У серпні 1956 р. наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР була переведена в створений Запорізький медичний інститут удосконалення лікарів (ЗМАПО) на посаду завідуючої кафедри інфекційних хвороб. В 1966 р. Є.Г. Попковій було привласнено вчене звання «професор». Багатогранна трудова діяльність Попкової Є.Г. була відзначена урядовими нагородами: Орден Трудового Червоного прапора. Медаль « За доблесну працю у ВВВ», Почесним знаком «Відмінник охорони здоров’я». Після звільнення Дніпропетровська від німецьких загарбників вона повернулася до виконання обов’язків завідуючої кафедри. В 1975 році до 30-ліття святкування Перемоги над фашисткою Німеччиною, на прохання колективу лікарні ігрупи колишніх урятованих військовополонених, за великі заслуги перед радянським народом і за розвиток інфекційної служби: Наказом Ради Міністрів СРСР (постанова від 18.06.1975 г. № 346) інфекційній лікарні міста Дніпропетровська привласнене ім’я керівника геройського підпілля – професора Євгенії Георгіївни Попкової. В адміністративному корпусі в її честь відкритий меморіал. Із цього часу комплекс будинків лікарні перебуває на державному обліку як історичний пам’ятник.
У ДМА так само свято шануть пам’ять професора Євгенії Георгіївни Попкової. Так, традиційні щорічні спортивні змагання професорсько-викладацького складу ДМА – присвячені її пам’яті.